≤стор≥¤ ”крањни

Ѕатурин

....Ѕатурин упав. ƒовго у першому р¤д≥ боролись полковники, в≥рн≥ гетьманов≥. «годом пожежа несамовитим полум¤м ос¤гла м≥сце р≥зн≥ ≥ грабунку: майже все населенн¤ (15 тис¤ч людей),вир≥зали. ћенш≥ков дав наказ не щадити н≥кого ≥ вбивати нав≥ть д≥ти. “рупи старшин прибивали цв¤хами до дощок ≥ вкидали њх до —ейму, щоби нал¤кати украњнське населенн¤ ≥ щоб воно знало, що Ѕатурин зруйнований.
“≥льки двох людей пощадили, тому, що дл¤ них п≥дготовл¤ли ще страшн≥ший к≥нець: „ечел¤ ≥ ен≥гсена. „ечель надаремно хот≥в вмерти у бою ¤к см≥ливий лицар.¬≥н загинув на колес≥. ен≥гсен, щаслив≥ший, оминув цих мук ≥ вмер в≥д ран, тод≥, коли його перевозили до √лухова, де вже трупа переломав кат.
¬с¤ артилер≥¤ ћазепи: б≥льш 40 гармат, його прапори, в≥дзнаки ≥ вс≥ дорогоц≥нност≥ попали в руки ћенш≥кова, ¤кому цар д¤кував: "—кладаю вам побажанн¤ за усп≥х у ц≥й знаменит≥й справ≥".

—трашн≥ репрес≥њ пройн¤ли жахом ”крањну. Ћюди покидали м≥ста ≥ села у пан≥ц≥, вт≥каючи на степи. ÷¤ нова р≥зн¤ зворушила нав≥ть ™вропу, ¤ка з великою увагою стежила за дальшим ходом под≥й. ‘ранцузьк≥ часописи, що з точн≥стю передавали в≥стки, не скри�